Алле, чуваки и чувихи! Что там, как дела-то? Давайте я вам отключу свою историю из жизни, которая точно вас взбодрит! Вот как я купил закладки, научился ходить на руках и таскать в ногах рюкзак с пивом. Такой бодряк! Вумат, я так ломанулся!
Вот был такой пионерский день, спать не хотелось, давно уже не было такого подъема. Подумал, надо себя побаловать, да и в мирке наркоты погулять. И так, собрал пацанов, отправились искать дилера с его планом. Вумат, нам нужна была не просто марихуана или гашиш, такой бред не наше. Мы искали ЛСД-25 - самый классный трип-штурм.
Так, на эту тему есть даже свой сленг, сообразите! Мы с другом втюрились во все дела, ну и начали разведывать по лавкам, чтобы сообразить, где наш дилерик. Прошлись по узким дворам, сходили в городскую джунглибар, где слышали, что кипит жизнь. Рассосали слухи, раззнались, где чуваки сдабриваются. И вот, нашли нашего героя, настоящего дилера!
Чувак, дилер был из тех, кто в теме. Продвинутый, знал свои прикиды. Сказал, что у него есть именно то, чего мы искали. Чувак был такой угарный, что мы поняли, что выбрали правильного. Он достал закладки, взяли с него нужную дозу и даже пожурились. "Эй, бро, ты клалишь или что? Четко смотри, а то знаем где ты живешь!" - мы его так на понт обработали. И он понял, что нам с ним не поиграть.
Получили мы дозу, и тут подъема не было уже. Нас уже скрутило - мозги в планах, а мы еще в пути. Никто не ожидал, что начнется такой бодряк. Что за приколы, чуваки? Я даже на руках стал ходить, не иначе, настолько это все сильно. Загорелась идея - а почему бы не попробовать ходить на руках с пивом, в рюкзаке, держа его ногами? Это был такой кайф - бодрость до предела!
Вот мы так прийти, качнуться на подъеме, а тут тусовка развелась уже. Мы так и вторглись туда, хоть и шаткие были наши руки. Пожали друг другу руки, проскользнув с руки на руку. Народ хлестал весело, все в кайфе, все в несебе. И тут мы решили, что наш дилер должен увидеть, как все круто, и что он ошибся, думая, что мы не такие.
Ах, эти приколы, чуваки! Тут идем мы с пивом в руках, в рюкзаке, держа его мощными ногами. Мы целый круг сделали, весь тусовочный зал окружили, смотрители не успевали понять, что же происходит. Вот такой шухер был, как настоящий каскадер. А мы только думали, что настолько круто можно быть.
Смеялись все, смеялись сильно. Слили одного, ну и нас так смейте-смейтесь. Мы и без вас кайфово. А потом уже все с нами заигрались - разучились удивляться и восхищаться. Вот такой вот братаны были суки унылые. Видать, планы свои не знали, вумат? А мы это знали.
Ну, в общем, легенду мы себе соткали, а потом и воткнули себе дозу закладок. Они все снова стали интересными, все снова завораживало. Мы просто тусили, и мир вокруг казался совсем другим.
Так что, чуваки, вот вам мой рассказ, как я купил закладки, научился ходить на руках, держа рюкзак с пивом в ногах. Это был вумат-кайф! Жизнь есть, только надо в нее смотреть по-особому! Мы так перевокладывали наши представления, и поняли, что даже наркотики - это тоже искусство, каждый свое видит и воспринимает. Вот вам моя тезка, жизнь-то интересная штука!
Аминьи успехов вам, чуваки! Удачки, покедова!
Але, люди добрі! Зацініть, як я останнім часом випадки був! Ви знаєте, я наркоманом не став, але трохи завис від тоненьких закладок, які збагачують моє мистецтво. Поділюся з вами історією, як я купив кокаїн і ще й поіграв на льоду з хокейною клюшкою на ногах!
Одного разу, коли я байтився в своєму кутку, до мене підійшов один хлопець, який був крутим наркоманом, яким пахне. Він підійшов до мене, загорнутий у свій стильний худі, і сказав: "Чувак, ти хочеш взбадьоритися? Я можу підкинути тобі купу закладок, вони залишаться в твоїй крові надовго!" Його пропозиція звучала дуже спокусливо для мене, бо я вже був на вершині нудьги, і моє мистецтво стало більш ніж просто скучним батонінням.
Перехопив його ідею, я швидко погодився. Він відразу ж повернувся, і через кілька хвилин приніс пляшку з оксиком. Це був дражний момент, адже окси - наш сленговий термін для оксибутинату, сильного снодійного. Так, це було не зовсім кокаїн, але продовжити свою творчість, як саме потрібно було мені, було метафорично як надутий круг на льоду.
Я швидко поцілився в простір, і як тільки заговорив з імпровізованим дилером, я понюхав солодкий аромат оксикома і відчув, як мої м'язи заспокоюються. Звичайно, я не забув знайти йому пару баксів, адже наркотики не бувають безкоштовними. Ми обов'язково поділимо цю касу під час наступного сеансу.
Спробувавши цей оксиком, я вирішив знайти ближчу ковзанку і пофанатіти на льоду. Вперше у своєму житті я зіграв в хокей на лыжах. Мій стиль був непередбачуваним, схожим на хаотичне ковзання дракона.
У мене була пара вдячних глядачів, які були настільки зачаровані моїм виконанням, що почали аплодувати й закликати мене на непередбачувані трюки. Я зрозумів, що це була права дорога до успіху в спорті наркотиків.
Уявіть собі, мої дорогі друзі, мені вдалося в касание заробити кілька баксів за мої сміливі перформанси. Я впевнений, що це була найкраща ідея, яку я коли-небудь мав. Я був щасливий, що зміг зробити дві речі одночасно - відчути приємну хвилю наркотиків та заробити трохи грошей на обновлення мого арсеналу наркотичних споживчих товарів.
Проходячи повз місцеві спортивні заклади, я помітив групу хлопців, які були залиті потом від активного тренування. Вони були якісь чудаки, з головами, які нагадували наковальню. На їх губах горів лицемірний посмішка, який я впізнав здалеку. Ці зелені їдоки спорту, що обернулися навколо, були насправді ефедринщиками.
Вирішив я підійти до них і попитати про ефективність їхніх препаратів. Я сподівався, що вони зможуть розповісти мені, як підтримувати себе в формі, підтримуючи такий активний стиль життя наркомана-репера.
Один з хлопців, налитий соком, підійшов до мене і сказав: "Чувак, я бачив, як ти майстрував на льоду саме що! Ти є настільки розкішний, як мої ефедрини! Ми навчимо тебе крутий спортивний стиль наркомана!" Його слівацька мова кишіла активізмом, і я відразу ж зрозумів, що пал це не тільки підстава.
Видно було, що ці хлопці дуже уважно стежили за своїм тілом, що теж було важливим компонентом досконалості. Вони розповіли мені про різні препарати, що були на ринку, між ними були й підробки, які називали "паль", але вони дорожили своїм здоров'ям, тому не ризикували.
Так я, пернатий наркоман, дізнався багато нового про світ наркотиків. Пройшло багато часу до того, як я знову спробував кокаїн, але впевнений, що одного дня цей день нарешті настане. Закінчуючи мою розповідь, буду позитивно настроєний - досягти висот, коли можна хапати кулаками успіх, можна не тільки на ринку наркотиків, а й на хокейному майданчику на льоду, на сцені! Вірю, що у кожного з вас є свій сценарій життя, який вартує гострого закладання!